"Як тебе не любити, Києве мій" уперше виконали для москвичів
27 травня 1962 року вперше прозвучала "Як тебе не любити, Києве мій".
З листопада 2014-го ця пісня - офіційний гімн столиці України.
Автор слів "Як тебе не любити, Києве мій" Дмитро Луценко народився в селі Березова Рудка Пирятинського району на Полтавщині. Рятуючись від Голодомору, 12-річним поїхав на Донбас. Працював на шахтах. 1938 року став студентом Київського гідромеліоративного інституту.
Після Другої світової повернувся до Києва інвалідом другої групи. Важку контузію отримав 8 травня 1945-го в Східній Пруссії.
Працював у редакціях газет "Сільські вісті", "Молодь України", був кореспондентом Всесоюзного радіо по Україні. 1962 року готував до друку першу збірку поезій "Дарую людям пісню".
"Після слів "Де колишуться віти закоханих мрій" ніяк не народжувався рядок, - згадувала дружина поета Тамара Луценко. - Тоді композитор Ігор Шамо і Дмитро Омелянович вирішили прогулятися. На вулиці побачили пару закоханих. Худеньке дівча грайливо пручалося. Не хотіла обніматися на людях. На що її хлопець ніжно сказав: "Ну як тебе не любити?" Ці слова автори пісні вирішили використати. Завершили куплет зверненням до улюбленого міста - "Києве мій".
Музика шедевра народилася за одну ніч.
"Ігор Шамо володів усіма видами композиторської техніки. У його арсеналі були поліфонічні хитромудрощі, віртуозна колоритна оркестровка, оригінальна гармонійна мова, - згадував диригент Вадим Гнєдаш. - Блискавично міг виконати будь-яке замовлення на найвищому технічному і творчому рівні. Не даремно ж став всенародно відомим завдяки пісням до фільмів".
Замовлення на пісню про Київ композитор Ігор Шамо отримав від міністра культури УРСР Ростислава Бабійчука. У травні 1962-го столицю Радянської України мали нагородити черговим орденом. З Москви готувалися приймати урядову делегацію. На урочистому концерті треба було здивувати високих гостей прем'єрою.
Першими виконавцями "Як тебе не любити, Києве мій" став дует солістів оперного театру - баритона Юрія Гуляєва і тенора Костянтина Огневого.
Пізніше Гуляєв запише версію пісні, якою довгі роки завершувала трансляцію Київська студія телебачення.
Плівка першого виконання "Як тебе не любити, Києве мій" не збереглася.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вирішили дати заробити окупантові? - анонс виступу Меладзе в Києві обурив соцмережі
21-річний Ігор Шамо вступив у київську консерваторію 1946-го. З фронту прийшов пораненим. Стипендію талановитому учню композитор Борис Лятошинський доплачував зі своєї професорської зарплати. Шамо вже мав родину. Щоб не заважати дружині з маленьким сином, ночами зачинявся у ванній і вчився, писав ноти перших творів. Підробляв на весіллях і в ресторанах грою на акордеоні. Трофейний німецький інструмент йому подарували фронтові товариші. Вперше "Як тебе не любити, Києве мій" зіграв дружині. Людмилі Петрівні не сподобалася пісня, назвала цей "вальсок" недоречним для делегації з Москви. Радила написати щось не таке ліричне, додати пафосу.
Ігоря Шамо називають одним з фундаторів української фольк-опери.
По материалам: https://gazeta.ua/articles/culture/_ak-tebe-ne-lyubiti-kiyeve-mij-upershe-vikonali-dlya-moskvichiv/1034340